Я дякую, Боже, за Тіло Христове,
За єдність святую, за тил молитовний:
Брати і сестрички коліна схиляють,
В молитвах підтримки у Бога благають
Для тих, хто є поруч, хто Церква Ісуса,
Вони просять сили, підносячи руки
Угору, у небо, де Бог на престолі,
Щоб блАгословив всіх в нелегкій дорозі.
...У кожного шлях є тернистим, нелегким.
Диявол, як лев, що ричить недалеко
І лише чекає, як нас погубить
І як обманути, не дати дійти.
Тому так важливо схиляти коліна
Й молити про поміч у Божого Сина,
Щоб нас захистив і дав сил нам духовних,
Щоб були єдині і в Божому Слові,
Щоб плід виростав, той, що в вічність перЕйде,
Щоб дар розквітав, даний він не даремно.
А найголовніше - щоб були в любові,
Що крила дає, дає сили йти вгору,
Бажання дає помолитись за інших
І Господа славити тут і у вічності.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 2509 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
