Я жаждой творчества томим,
Как тянет юношу к девице.
Он ею должен быть любим,
Чтобы её суметь добиться.
Но если мимолётна страсть,
Она пройдёт как наваждение,
Пока ты не полюбишь сласть,
Дарующую наслаждение.
А полюбил, считай пропал -
Девица станет только средством
Удовлетворения начал
Физических, по сути детских,
И долго будешь ты ещё
Бряцать игрушкой своей милой,
А жизнь, сокрыв свое лицо,
Пройдет с твоей ухмылкой мимо.
А творчество зовёт в полёт,
Где платишь цену посвященья,
И будет всё наоборот,
Чем ты хотел, твоё творенье
Ещё тебя переживёт.
В трагедии твоей дорожной
Ты наблюдаешь, что полёт
Сжигает всё, что было ложно.
Таков закон - отдай себя
Любви и делу без остатка
И то, что более тебя,
Проявится в тебе украдкой.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
